Володимир Зеленський у 2019 році висловлювався про побоювання, що його президентство призведе до різкого зростання курсу долара, війни та хаосу. Проте, як зазначає він сам, ніхто з тих, хто так стверджував, не вгадав.
Наразі багато українців, піддаючись самоцензурі, обирають мовчання щодо критики президента. Однак цей підхід слугує для мародерів як сигнал до дій. Здається, вони намагаються реалізувати нову главу в історії, яка нагадує про роки правління Леоніда Кучми, лише під іншим соусом.
Зеленський також забув про старі страхи, пов’язані з курсом долара, війною та хаосом, які частково стали наслідком його дій. У 2019 році багато хто вважав, що його перемога може загрожувати безвізовому режиму з Європою. Хоча на сьогоднішній день це питання не викликає такої гострої реакції, проте при демонтажі антикорупційної інфраструктури, що відбувається спільно з прокремлівськими силами, президент, схоже, сприяє ліквідації цього режиму для значної частини населення країни.
Наразі незабезпеченість антикорупційними органами, такими як НАБУ та САП, ставить під загрозу не лише безвізовий режим, а й перспективи вступу в Євросоюз.
Так формується грузинський сценарій, про який попереджали ще раніше, але з новим обличчям у владі, що, здається, вважає, що все пройде без наслідків.
Хто ж виявиться правим: той, хто стверджував, що Україна — це не Росія, чи той, хто, навпаки, намагається переконати, що в Україні так і має бути?