Лукашенко без змін очолює Білорусь вже 31 рік

Сьогоднішня дата має важливе значення в історії сучасної Білорусі, оскільки 31 рік тому Олександр Лукашенко обійняв посаду президента. Його перша інавгурація відбулася 20 липня 1994 року, і з того часу він продовжує залишатися при владі. Обіцяючи порядок, справедливість та чесність, Лукашенко врешті-решт привів країну до диктатури, політв’язнів та безвиході, що викликало обурення багатьох білорусів.

Як зазначають аналітики, попри його заяви про те, що “без нього все розвалиться”, насправді країна переживає важкі часи навіть за його керівництва. Лукашенко став президентом за умов чинної Конституції, але сам неодноразово ігнорував її, а також значно зашкодив економіці. У результаті, Білорусь опинилася в складній ситуації, де навіть основні продукти стали дефіцитом, а багато людей покидають країну в пошуках кращих умов життя.

За час своєї влади Лукашенко реалізував курс на знищення національної ідентичності білорусів. Багато громадян не відчувають зв’язку зі своєю культурою, історією та мовою, а відчувають себе частиною Російської Федерації, оскільки за Лукашенка створена “Союзна держава” з Росією.

Окрім того, він підтримав збройне вторгнення Росії в Україні, що стало серйозним кроком для білоруської держави. Лукашенко допустив російські війська через свою територію, спрощуючи їх логістику та забезпечення.

Секрети минулого: кодове ім’я “Валет”

У 2022 році міжнародний проект з відкритими даними InformNapalm оприлюднив інформацію про те, що Лукашенко працював у КДБ СРСР, використовуючи агентурне псевдонім “Валет”. З характеристикою, датованою 1987 роком, було зазначено, що з Лукашенком потрібно бути обережним, оскільки він вважається “надзвичайно хитрим”. Також вказувалося на його неналежну поведінку.

Раніше, у 1983-1985 роках, Лукашенко обіймав посаду заступника директора виправної колонії №17 у Шклові, де фактично виконував функції наглядача.

На думку опозиції, його зв’язки з КДБ і ФСБ суттєво вплинули на підтримку Кремля його кандидатури на пост лідера Білорусі, з метою не дозволити країні розвиватися як незалежній державі. Отримані ним навички у колонії могли суттєво позначити його стиль керівництва.