Світ перетворився на арену локальних конфліктів, які можуть з часом зливатись у єдиний театр військових дій глобального масштабу.
Приклади з історії свідчать, що перша світова війна охопила бої на європейських територіях (Франція, Бельгія, Росія, Німеччина та ін.) і в Азії, а також у колоніальних регіонах Африки. Російсько-японська війна, що відбулася приблизно за десять років до цього, була частиною глобального протистояння. Повоєнні конфлікти, які виникли, включали громадянську війну в Росії, грецько-турецьку війну та численні інші збройні протистояння, на які вплинула розпад Османської імперії.
Другу світову війну, у свою чергу, не торкнулися лише Південна Америка. Азійський театр бойових дій був безумовно жорстоким, а наслідки війни тривали в Китаї, Вʼєтнамі та в усій Індокитайській області протягом тривалого часу. Розпад колоніальних імперій, який активізувався після Індії, також затягнувся на два десятиліття.
В сучасному світі можна запитати: чи є теперішня ситуація світовою війною? Відповідь негативна: це, скоріше, конфлікти між ядерними державами, які ведуться за участю третіх сторін.
Розглянемо сучасну географію конфліктів:
– Конфлікт між Україною та Росією ставяв себе у свідомість людства після 2008 і 2014 років, коли стало зрозуміло, що Росія прагне відновлення своєї імперії, і намагається ігнорувати НАТО. Тепер українська та кавказька ситуації можуть викликати нові загрози у Балтії та Центральній Азії, а також у інших регіонах.
– Близькосхідний конфлікт може розростися, охоплюючи нові території. Напруженість серед країн, таких як Ємен, Судан та Ефіопія, а також активні бойові дії у Сирії та Лівії, викликає занепокоєння. Все це відбувається на тлі проблем у Нігерії та інших країнах регіону, де також є й іноземні сили.
На тлі цих подій відносини між США і Іраном залишаються напруженими, зростає невпевненість у перемозі американських військ. Хоча деякі країни, зокрема Франція та Великобританія, беруть участь у військових акціях, загалом глобальні учасники не підтримують одностайно.
Варіанти для президента США обмежені: можна оголосити про “перемогу” або ж провести обмежену військову операцію для захоплення ресурсів. Продовження агресії проти Ірану навряд чи принесе результат, а швидше консолідує підтримку існуючої влади серед іранського населення.
У цій напруженій ситуації Ізраїль намагається знищити потенціал іранської промисловості, але ситуація змінюється повільно. Не менш важливим буде те, яким чином агресивна риторика щодо Ірану може вплинути на настрої в мусульманському світі.
Часом може здаватися, що Росія виграє в цій конфронтації. Вони мають змогу демонструвати стриманість у своїх діях, поки міжнародна спільнота зосереджена на конфліктах в інших регіонах. Проте українці продовжують чинити опір, підтверджуючи свою суб’єктність у своїй боротьбі.
Зрештою, варто зазначити, що під керівництвом своїх лідерів деякі країни можуть вдатися до підставних дій, аби забезпечити свою владу та контролювати виборчі процеси, що також вплине на міжнародну політику в короткостроковій перспективі.
