Пресслужба Нобелівського комітету оголосила про рішення присудити Нобелівську премію з фізіології та медицини за 2025 рік. Лауреатами стали Мері Е. Бранкоу з Інституту системної біології в Сієтлі, Фред Рамсделл з компанії Sonoma Biotherapeutics у Сан-Франциско та Шимон Сакагучі з Університету Осака в Японії. Вони були відзначені за свої дослідження в галузі периферичної імунної толерантності, що перешкоджає пошкодженням організму імунною системою.
Згідно з результатами їхніх досліджень, імунна система щодня захищає нас від тисяч мікробів, що намагаються проникнути до організму. Особливість полягає в тому, що ці мікроби мають різні зовнішні характеристики і можуть маскуватися під людські клітини. Вчені отримали премію за своє значне відкриття про те, як імунна система приймає рішення про атаку або захист.
Розуміння причин автоімунних захворювань
Лауреати визначили роль регуляторних Т-клітин у захисті організму, які стримують імунні клітини від атаки на власні тканини. Ці захворювання, які виникають, коли імунна система починає атакувати клітини організму, називаються автоімунними.
Голова Нобелівського комітету, Олле Кампе, зазначив, що ці відкриття є ключовими для розуміння функціонування імунної системи та пояснюють, чому деякі люди не страждають на серйозні аутоімунні розлади.
Варто зазначити, що в 1995 році Шимон Сакагучі відкрив новий клас імунних клітин, які борються з автоімунними захворюваннями. Мері Бранкоу та Фред Рамсделл у 2001 році виявили, що мутація в гені Foxp3 породжує особливу вразливість до таких захворювань. Це підтвердилося також на людських зразках, де мутації в цій ділянці викликають серйозні аутоімунні захворювання, зокрема IPEX.
У 2003 році Сакагучі зв’язав відкриття і показав, що ген Foxp3 контролює розвиток регуляторних Т-клітин, які забезпечують належну реакцію імунної системи на власні тканини.
Перспективи у лікуванні раку та трансплантації
Встановлені лауреатами закономірності започаткували нову галузь у медицині, що дозволяє створювати нові методи лікування раку та автоімунних захворювань, а також підвищити успішність трансплантацій. Відомо, що деякі з цих підходів вже проходять клінічні випробування.
Сакагучі висловив сподівання, що результати його досліджень стануть основою для нових методів лікування, які можуть бути впроваджені у клінічну практику. Він вірить, що це стимулюватиме імунологів та лікарів використовувати Т-рецептори для лікування різноманітних імунологічних проблем, а також у сфері трансплантації.
