Очільник Білого дому раніше висловив можливість військового удару по Ірану. У відповідь генеральний секретар міністерства закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран готовий як до війни, так і до переговорів. Спікер іранського парламенту Бакер Калібаф, в свою чергу, попередив Вашингтон про небажані наслідки.
“Будьмо відвертими: у разі атаки на Іран, нашими цілями стануть зайняті території Ізраїлю, а також американські військові бази і кораблі”, − підкреслив він.
Протести в Ірані: основні факти
Вуличні акції протесту розпочались в Ірані напередодні Нового року, 28 грудня 2025 року, після різкого падіння курсу національної валюти ріала, що призвело до зростання цін і закриття магазинів у Тегерані. Влада вирішила жорстко придушити ці протести, що стало причиною виникнення найбільш масового і радикального протестного руху в Ірані за останні десятиліття.
Економіка Ірану страждає через міжнародні санкції, пов’язані з підтримкою терористичних організацій, зокрема “Хезболли” та хуситів. Додатково, країна ізольована через жорсткі закони, засновані на ортодоксальному шиїзмі.
В умовах безперервної цензури та обмеження інтернету, важко оцінити кількість загиблих у протистоянні, однак правозахисники стверджують, що за перші два тижні протестів загинули щонайменше 2000 осіб.
Протестами в іранських містах керує спадковий принц Реза Пахлаві, який нині живе у США. Його батька скинули з престолу в 1979 році, після чого Іран взяв курс на ізоляцію та закритість.
На думку політичних експертів, теперішній президент Масуд Пезешкіан є формальним лідером, а реальна влада зосереджена в руках верховного лідера Алі Хаменеї, який перебуває при владі вже 37 років. Хаменеї отримав освіту в Москві, де вчився у радянських установах.
11 січня Пезешкіан заявив про готовність обговорити економічні проблеми країни і закликав громадян не підтримувати акції протесту, вважаючи, що за ними стоять зовнішні сили. Натомість Реза Пахлаві закликав народ до спільних зусиль для досягнення свободи від ісламського режиму.
13 січня президент США попередив про можливість запровадження 25-відсоткового мита на товари з країн, що ведуть бізнес з Іраном.
