Дорога України до членства в Європейському Союзі стала надзвичайно важливим етапом як для нашої країни, так і для всієї Європи. Попри триваючу війну, рішучість України в проведенні реформ і інтеграції з європейськими структурами отримує потужну підтримку від партнерів зі Старого Континенту.
Генеральна директорка з питань Європи та економічних справ, колишня посол в Бельгії та НАТО Елізабет Корнфайнд висловила свої думки щодо цього процесу, акцентуючи увагу на досягненнях та майбутніх викликах.
У бесіді йдеться про прогрес України, уроки попередніх розширень ЄС та необхідність постійної міжнародної підтримки, оскільки Україна та ЄС разом прагнуть подолати нові виклики, що виникають у швидко змінюваному геополітичному середовищі.
Яке Ваше загальне враження про шлях України до членства в ЄС? Як Ви оцінюєте теперішній стан процесу інтеграції?
На сьогодні ми спостерігаємо значну підтримку з обох сторін у процесі вступу — з боку України, яка подала заявку на членство в лютому 2022 року і вже перебуває на етапі переговорів, і з боку Європейського Союзу, який надає Україні фінансову та технічну підтримку, а також активно працює на дипломатичному рівні.
Навіть в умовах важкої війни Україна демонструє неабияку рішучість у реалізації реформ.
Яку роль Австрія може відіграти у підтримці вступу України до ЄС?
Австрія проявляє чітку відданість підтримці українського європейського курсу. Ця підтримка виходить не лише від держави, а й від бізнесу, що активно працює в Україні навіть під час конфлікту, а також від сімейних зв’язків між нашими країнами. Тому, можна говорити про міцні міждержавні зв’язки.
Ми готові надати рекомендації щодо проходження процесу приєднання, але варто зазначити, що це має бути процес, який стосується лише України та європейських інституцій. Кожна країна-кандидат має пройти свій шлях.
Та ми бачимо позитивні зрушення, хоча ще належить чимало зробити. Ми продовжимо підтримувати Україну в цьому процесі.
Які уроки з попередніх етапів розширення ЄС можуть стосуватися України?
Кожен процес розширення унікальний. Під час минулих розширень, коли Австрія лише нещодавно стала членом ЄС, ми зрозуміли, що важливими є терпіння, готовність до реформ і справжня реалізація вимог.
Унікальність ситуації України полягає в тому, що такого досвіду, як приєднання під час військового конфлікту, ще не було. Розмір країни також ставить нові виклики, які потребують адаптації.
Терпіння та плідна праця є ключовими елементами цього процесу. Також важливо, щоб двосторонні питання не заважали основному процесу інтеграції.
Які основні досягнення можна відзначити у відносинах між Україною та Європою на даний момент?
Важливим досягненням є те, що Україна вже отримала статус кандидата і веде переговори. Для порівняння, інші кандидати залишалися в статусі кандидата до 18 років і більше. Процес розвитку України відбувається швидше завдяки зусиллям з української сторони.
Я висловлюю подяку багатьом службовцям та установам, які працюють над цим у складних умовах.
Які виклики ще залишаються на шляху до повноправного членства?
Вимоги для стаціонарного вступу до ЄС та участі в спільному ринку є великими і складними, що зумовлює потребу в тривалій реорганізації. Важливо зберігати курс та не зневірюватися, оскільки цей процес може бути тривалим і виснажливим.
Країна велика, і кожен регіон має свої особливості. Необхідно підходити до реалізації цілей послідовно і з урахуванням думки громадян, адже зрештою вони також є учасниками цього процесу.
Яку підтримку міжнародна спільнота може надати Україні для збереження енергії та рішучості на цьому шляху?
Край важливо зберігати різноманітну підтримку — від місцевої до фінансової та комерційної. Австрія має намір залишитися відданою цим зусиллям.
Слід зауважити, що Україна та ЄС вже мають щільні зв’язки, і співпраця в багатьох сферах вже активно розвивається.
Я переконана, що країни продовжать працювати разом. Настільки ж важливо, щоб українці помічали переваги інтеграції з Європейським Союзом.
Які напрями співпраці вважаєте пріоритетними у найближчі роки?
Це охоплює всі сфери. Наше співробітництво вже висвітлене через ініціативу Ukraine Facility, і важливо, щоб відновлення відбувалося у багатьох аспектах, прагнучи до реальних результатів.
Усі напрямки варто розглядати, оскільки наші політики вже переплетені у багатьох аспектах. В Україні вже беруть участь політики в численних форматах співробітництва.
Як геополітична напруга впливає на шлях України до ЄС?
Важливо враховувати передумови, які впливають на глобальний контекст. Це питання стосується не лише України, але також і багатьох інших кандидатів, зокрема країн Західних Балкан. Ситуація підказує нам, що єдність має бути пріоритетом.
Тому процес інтеграції є відповідію на глобальні виклики, хоча це також технічний шлях, який може не прискорити вступ. Ці глобальні виклики, безумовно, впливають на Європу.
Сподіваємося, що зусилля України надихнуть інші країни на проведення необхідних реформ.
Чи є у Європи політична воля для довгострокової підтримки інтеграційного процесу України?
Я вважаю, що так. Фінансова підтримка, яку мобілізовано для України, говорить про те, що ця допомога буде тривалою і процес поступово просуватиметься. Коли починається процес, і обидві сторони дбають про його успішність, результати не змусять на себе чекати.
Проте завжди існує ризик очікувати надшвидкого результату, коли насправді потрібно терпіння. Цей процес має базуватися на заслугах. Я вважаю, що на обох сторонах є сильне прагнення до продовження роботи у визначеному напрямку.
На завершення, як Ви бачите майбутнє України та ЄС в контексті інтеграції?
Я переконана, що ті здобутки, які вже є в ЄС, стануть доступні для українців. Це покращить мобільність, можливості навчання в країнах-членах ЄС і забезпечить відчуття європейського громадянства для українців, що буде одним з найзначніших досягнень.
