Путін озвучив ряд заяв щодо виходу Росії з угод по ракетах середньої та меншої дальності. Ці слова не просто порожні обіцянки, а частина угод, які були узгоджені ним і Трампом під час зустрічі в Анкориджі.
Після цієї зустрічі, російський президент почав акцентувати на необхідності зменшення арсеналу ядерної зброї. Останні його заяви є логічним продовженням цього підходу.
Суть цієї стратегії полягає в тому, що Росія і США можуть оголосити про часткове зменшення кількості ядерних боєголовок або, навпаки, затвердити, що не відбуватиметься збільшення їхньої кількості. Це стане приводом для Трампа, щоб представити це як перемогу, адже він зумів не лише закінчити кілька війн, але й запобігти ядерному конфлікту.
Важливим елементом цих угод стала Білорусь, де Росія пообіцяла не розміщувати ядерну зброю в обмін на певні поступки. Білорусь виступила своєрідним експериментом, що демонструє готовність обох країн до виконання угод.
Однак у цій схемі є суттєва проблема — позиція Китаю, який зразу після зустрічі в Алясці заявив, що не має наміру брати участь у цій грі. Попри це, Путін, здається, не планує зрікатися своїх стратегічних відносин з Китаєм, намагаючись балансувати між США та Китаєм в економічній та політичній площині.
Що стосується прагнень Путіна, то він, на жаль, прагне посилити тиск з боку США на Україну стосовно виходу з Донбасу.
