Чому Міністерство оборони США вигідно Трампу та в чому вигоди для Москви і Пекіну

Рішення, що викликало жваві обговорення серед політиків та експертів в США, несе в собі не лише символічну, а й геополітичну вагу, з огляду на сучасні глобальні виклики, зокрема війну Росії проти України та посилення напруженості відносин з Китаєм.

Еволюція Пентагону: від Міністерства війни до Міністерства оборони

Пентагон

К机构, відповідальний за сьогоднішню діяльність Міністерства оборони Сполучених Штатів, був заснований у 1789 році, коли з’явилося Міністерство війни.

Це відомство давало координати сухопутним військам, військовим кампаніям та формулювало загальну оборонну політику молодої нації. Тоді США лише починали свій шлях, а назва “міністерство війни” відображала основну мету – підготовку до конфліктів для захисту національних інтересів. Варто зазначити, що у Європі було звичайно називати свої військові відомства міністерствами війни.

Слово “Пентагон” стало асоціюватися з Міністерством війни лише після завершення будівництва культової п’ятикутної будівлі в 1943 році.

Після Другої світової війни, у 1947 році, Конгрес США прийняв Закон про національну безпеку, внаслідок чого було суттєво реформовано військову структуру. Міністерство війни було ліквідовано, а його функції перейшли до новоствореного Національного військового управління. Проте цей орган швидко отримав нову назву – Міністерство оборони, яка підкреслювала переведення акценту на захист національних інтересів.

Ця трансформація була символічною, оскільки після жорстоких світових війн США прагнули акцентувати увагу на оборонних операціях, а не на агресію. Поступово інші країни також перейменували свої військові відомства на зразок Міністерства оборони.

Дональд Трамп і актуалізація назви “Міністерство війни”

Дональд Трамп, саміт НАТО в Гаазі

Дональд Трамп вперше висловив ініціативу з перейменування Міністерства під час підписання виконавчих указів у Білому домі:

“Ти сказав ‘міністерство оборони’, але мені це звучить не зовсім добре. Чому ми ‘обороняємося’? Раніше це називалося ‘Міністерством війни’, і це звучало сильніше”.

Трамп повторив цю думку під час зустрічі з президентом Південної Кореї, акцентуючи на перемогах у світових війнах в контексті цієї назви.

Ця ініціатива є частиною кампанії Трампа зі зміцнення “військової етики” та зміни іміджу Пентагону, включаючи реформи на кшталт перейменування військових кораблів.

Однак, для офіційного перейменування, потрібно схвалення Конгресу, і наразі маловірогідно, що такі голоси можуть бути знайдені. Трамп підписав указ про запровадження назви “міністерство війни” як вторинної.

“Слова мають значення. Титули мають значення. Культура має значення”, – відзначив міністр оборони, підтримавши президента.

Для остаточних змін потрібна згода законодавців, і міністру оборони вже доручено підготувати відповідні пропозиції.

“Ми вирішимо це. Я впевнений, що Конгрес погодиться”, – зазначив Трамп.

Експертна оцінка: причини та можливі наслідки

Пускові установки балістичних ракет DF-26, Китай

Пускові установки китайських ракет DF-26.

З точки зору міжнародних експертів, ініціатива Трампа може мати різні інтерпретації – від символічного жесту до популістичного ходу в умовах внутрішніх політичних проблем, а також сигналу для США, Китаю та Росії про наміри американської адміністрації.

“Це спроба відновити враження військової сили, але неясно, чи може така риторика мати довгострокові наслідки для світової позиції США”, – зазначають деякі коментатори.

Інші експерти вважають, що цей крок може бути спробою консолідувати виборців, певною мірою відволікаючи їхню увагу від актуальних політичних викликів.

Експерти також підкреслюють, що в сучасному світі немає жодної країни з офіційною назвою “міністерство війни”. Таким чином, ініціатива Трампа виглядає як унікальний випадок та символічний сигнал про можливу ізоляцію.

Дії Трампа можуть посилити напруженість в міжнародних відносинах, підриваючи колективні зусилля в сфері оборони та безпеки, що може грати на руку країнам, які прагнуть порушити існуючий світовий порядок.

На думку експертів, стратегія кампанії Трампа свідчить про відмову від підходів, які формувалися в післявоєнний період, та є кроком назад у контексті глобальної безпеки.