Дональд Трамп висловив ідею про “гарантії безпеки”, які можуть мати форму, схожою на 5-ту статтю НАТО, проте без офіційного членства в Альянсі. Держсекретар США Рубіо очолить розробку цих безпекових механізмів, які, за його словами, включатимуть озброєння, військову присутність, захист від повітряних атак, а також моніторинг виконання перемир’я.
Важливим питанням залишається готовність Росії погодитися на ці гарантії. Адже саме розширення НАТО на пострадянському просторі та прагнення України до Альянсу стало виправданням агресії Москви. На момент початку війни у 2014 році Україна мала нейтральний статус, а більшість її населення і політиків протистояла ідеї вступу до НАТО.
Зазвичай вважається, що 5-та стаття NATO забезпечує колективний захист членів у разі нападу, що передбачає миттєве реагування військових сил. Проте є нюанси: кожна країна самостійно визначає формат можливих дій у випадку агресії, якими можуть бути, зокрема, збір розвідданих, фінансування або спільні патрулі.
Стаття 5 звучить так: “Сторони погоджуються, що збройний напад на одну або кілька з них у Європі чи Північній Америці буде вважатися нападом на всіх їх”. Цей пункт дозволяє країнам вжити необхідних заходів, включаючи застосування зброї, аби забезпечити свою безпеку.
На етапі створення НАТО європейські держави прагнули забезпечити автоматичне вторгнення США у випадку нападу, проте Сполучені Штати відмовилися від цієї умови, визначивши, що кожен учасник самостійно ухвалює рішення щодо реагування.
Якщо говорити про Росію як про ядерну державу, виникають запитання: чи готові США запровадити автоматичний захист України, якщо Росія знову використає військову силу? Це питання залишається дискусійним, особливо враховуючи американський пацифізм та суперечки навколо військових дій у інших регіонах.
Необхідно уточнити, чи будуть гарантії включати військові заходи, або обмежаться лише ненавмисними інструкціями та фінансовими ресурсами. Такі питання повинні бути детально прописані у майбутніх угодах.
Ще одне невідкладне питання полягає в тому, як ці безпекові зобов’язання будуть зафіксовані в Сполучених Штатах. Якщо це буде лише президентський указ, наступний лідер зможе його скасувати. Ухвалення Конгресом зробить цей документ значно стабільнішим.
Які вимоги щодо зобов’язань покладуться на Україну? Гарантії можуть діяти лише у випадку прямого нападу, тоді як Росія могла б представити свою агресію як відповідь на “українську провокацію”. У такому разі Україні доведеться доводити свою невинуватість, що залежатиме від політичної ситуації в США.
Крім того, варто пам’ятати, що такі гарантії стануть частиною мирної угоди лише за умови згоди Росії.
Трамп демонструє чітке прагнення координувати свої дії з Москвою, що може ускладнити ухвалення рішень щодо України без узгодження з Путіним.
Водночас, Росія максимально витрачає час, щоб уникнути нових санкцій та зупинити постачання військової допомоги Україні. США, своєю чергою, намагаються завершити конфлікт, тому не посилюють тиск на Москву.
Переговори із Москвою є інструментом дестабілізації післявоєнного порядку. Путін прагне політично підірвати Україну, витіснити США з Європи та ослабити підтримку України з боку її європейських партнерів.
Хоча наразі він не досяг своїх цілей, боротьба за збереження єдності Заходу продовжиться навіть після припинення активних бойових дій. Ці фактори мають бути враховані при формуванні безпекових гарантій, адже США, очевидно, будуть намагатися мінімізувати свої зобов’язання, і Росія їм у цьому сприятиме.
