Влада поступово концентрувала в своїх руках все більше повноважень, поки громадянське суспільство залишалося в тіні, розуміючи ризики внутрішніх конфліктів під час війни.
Проте згодом суспільство об’єдналося для мирного протесту, висловлюючи свої думки про політику влади. Це стало серйозним кроком, що приніс полегшення та емоційну розрядку.
Цей спільний виступ засвідчив, що з нами так поводитися неприпустимо, й став відчутним показником нашої сили.
Відбулося оновлення всередині спільноти. Ми усвідомили, що активні громадяни залишаються незігнутими, і навіть у складні часи з’являється нова, енергійна молодь.
Протести наповнені впевненістю та силою. Війна і велика ціна, яку ми платимо життями, надає нам залізну впевненість у своїй правоті та сильну потребу у справедливості.
У нашій політичній культурі протест є маркером життєздатності суспільства, у той час як у російській культурі він сприймається як “змова” чи “зовнішнє управління”. Це дозволяє ясно виявити тих, хто дотримується такої точки зору через їхні безглузді заяви про “проплаченість”.
Згадаймо, що ще у 2021 році в Стенфорді Зеленському запитали про можливість виникнення “дракона” з його монобільшості. І він слушно зауважив, що в Україні існує активне громадянське суспільство, яке стримуватиме його амбіції. Цей процес зараз проходить успішно і це на користь усім, навіть “драконам”.
