Інциденти, що сталися на східному фланзі НАТО, включаючи Польщу, Литву, Латвію, Естонію та Румунію, викликають тривогу щодо безпеки Альянсу через недостатню реакцію на ці провокації. З початку війни зафіксовано численні випадки порушення повітряного простору цих країн, переважно через російські атаки на українські об’єкти, розташовані поблизу кордонів НАТО, наприклад, порти на Дунаї.
Аналіз інцидентів: Польща та Румунія на передовій
Частина російського дрона, що впало у Польщі 20 серпня
Значна кількість російських дронів, таких як Shahed, а також крилаті ракети і БПЛА, постійно порушують повітряний простір Польщі, яка неодноразово ставала свідком таких інцидентів, однак їх реакція обмежується підняттям винищувачів.
Ключові випадки:
15 листопада 2022 року: Вибух в селі Переводів поблизу кордону, з жертвами. Спочатку вважалося, що це була російська ракета, але пізніше з’ясувалося, що, ймовірно, це була українська зенітна ракета, яка випадково потрапила на територію Польщі під час відбиття атаки.
29 грудня 2023 року: Під час масованої атаки на Україну, російська ракета увійшла в повітряний простір Польщі, проте польські ВПС не змогли її знищити. Вона впала неподалік від міста Вожучин.
26 серпня 2024 року: Під час чергового російського удару один безпілотник, ймовірно, увійшов у повітряний простір Польщі, але ідентифікувати його не вдалося через погодні умови, тож реакції не послідувало.
20 серпня 2025 року: Продовжуючи злободенність питань безпеки, російський дрон впав і вибухнув на території Польщі, за 50 км від Любліна. Міністр оборони підтвердив, що не вдалося запобігти цьому інциденту, оскільки це розглядалось як провокація під час мирних переговорів.
6 та 8 вересня 2025 року: В Люблінському воєводстві знайдено частини двох дронів. Відомо, що вони мали відношення до конфлікту, однак ознак вжитих заходів з боку польських військових не було.
У Румунії через близькість до українських портів також спостерігається зростання числа інцидентів. Спочатку виявляли безпілотники, які безперешкодно долали кордон з України, зокрема в березні 2022 року зафіксовано дрон, який залетів на 100 км у повітряний простір цієї країни.
Перший випадок використання бойових дронів в Румунії стався 3 серпня 2023 року, коли над прикордонними селами пролетіли російські дрони, налякавши місцевих жителів.
У травні 2025 року в Румунії ухвалили закон, що дозволяє військовим збивати ворожі дрони, але до цього моменту зафіксованих випадків збиття не було.
Проблеми в країнах Балтії
Литва, Латвія та Естонія також зазнають частих порушень свого повітряного простору. Хоча їхня кількість менша, інциденти тут не випадкові. У 2024 році в Балтійських країнах зафіксували появу неидентифікованих повітряних об’єктів, які виявилися частиною гібридної кампанії.
Латвійські та литовські чиновники акцентують на важливості реагування на такі провокації, та поки офіційні дії залишаються відсутніми.
Ситуація з активністю російських дронів і порушеннями повітряного простору безумовно свідчить про підвищений ризик, який існує для країн НАТО, і змушує їх реагувати на нові виклики безпеки. Проблема полягає не лише в безпосередніх загрозах, але й у страху ескалації конфлікту.
Чому Захід не реагує на російські дрони
Багато аналітиків вважають, що західні країни стримуються від активних дій через побоювання ескалації конфлікту. Боязнь того, що збиття російського дрона може бути сприйнято як акт війни, значно ускладнює прийняття рішення.
Ця ситуація викликає запитання про дієвість та готовність НАТО до реагування на провокації з боку Росії. Проблема не лише в технологічних можливостях, але й у політичній волі приймати ризики задля забезпечення безпеки Альянсу.
