На ранку 30 серпня багато світових ЗМІ обговорювали актуальні події.
Президент України відхилив ідею буферної зони для мирних переговорів
Володимир Зеленський, президент України, відхилив пропозиції про створення буферної зони між українськими та російськими військами в ході мирних переговорів, заявивши, що це не відповідає реаліям нинішньої війни, як повідомляють деякі джерела.
“Тільки незнання сучасних військових технологій може призвести до ідеї буферної зони,” – підкреслив він.
Ці коментарі прозвучали на фоні обговорень серед європейських лідерів про створення 40-кілометрової буферної зони в рамках потенційного мирного або перемирного договору.
Війна в Україні перетворилася на жорстоке протистояння, в якому значну роль відіграють безпілотні технології, і Зеленський згадав, що вже існує певна буферна зона, обумовлена загрозами дронів поблизу лінії фронту. Насправді, з обох боків від фронту існує територія, де важка артилерія не може діяти через небезпеку обстрілів з дронів.
Такі угоди також можуть передбачати втрату частини території України, що президент також не підтримує.
“Якщо Росія прагне більшої відстані від нас, їй варто усунутися до тимчасово окупованих територій,” – зазначив Зеленський, додаючи, що Москва не має наміру шукати дипломатичних рішень, а лише відстрочує кінець війни.
Зусилля США щодо дипломатичного врегулювання конфлікту, що триває більш ніж 40 місяців, почали втрачати динаміку.
Важлива зустріч між президентом США, українським лідером та європейськими лідерами висвітлила можливість саміту з Путіним, але ці сподівання з кожним днем стають менш реальними. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що така зустріч “очевидно не відбудеться”, а Путін “незацікавлений у ній”.
Російські атаки на Київ, що відбулися в четвер вранці, призвели до загибелі 23 людей внаслідок масованого обстрілу з 629 дронів і ракет, що викликало обурення європейських урядів. Дві ракети впали поблизу офісів ЄС в центрі Києва.
Після переговорів у Тулоні, Мерц і президент Франції Емманюель Макрон наголосили на необхідності посилення тиску на Росію, оскільки Путін не демонструє інтересу до миру. Макрон попередив, що, якщо Путін до понеділка не виявить готовності до переговорів, “це ще раз покаже, що Путін обманув Трампа”. Мерц припустив, що війна може затягнутися на “ще багато місяців”.
Глава адміністрації президента України, Андрій Єрмак, обговорив мирні ініціативи США з представниками адміністрації Трампа в Нью-Йорку. Він зазначив, що хоча Україна підтримує всі мирні пропозиції, кожна з них гальмується Росією. Європейські лідери працюють над забезпеченням Україні гарантів безпеки у випадку мирних переговорів з Росією.
Глава Естонії Кая Каллас заявила, що міністри оборони ЄС наголосили на необхідності рішучості та надійності, а Зеленський висловив надію на продовження переговорів щодо зобов’язань, схожих на НАТО, які забезпечать Україні захист. Однак речниця МЗС Росії Марія Захарова охарактеризувала нещодавні західні пропозиції як “односторонні” і призначені для стримування Росії.
Візит Путіна до Китаю для обговорення війни в Україні
Цього вікенду Путін має намір відвідати Китай, що Кремль назвав “безпрецедентним” візитом до ключового союзника в умовах складних переговорів щодо України.
Під час візиту, який заплановано на тиждень, він узятиме участь у саміті Шанхайської організації співробітництва, проведе зустрічі з Сі Цзіньпіном і відвідає військовий парад у Пекіні з нагоди 80-ї річниці перемоги над Японією у Другій світовій війні, де буде почесним гостем поряд з Кім Чен Ином та іншими лідерами.
Аналітики вважають, що основним питанням на порядку денному буде узгодження щодо війни в Україні перед обличчям зусиль США з припинення бойових дій.
Директор Центру Карнегі “Росія-Євразія”, Олександр Габуєв, висловив думку, що Москва прагне дізнатися про подальшу підтримку Китаєм та його можливу реакцію на тиск з боку США щодо Росії.
“Двом лідерам потрібно обговорити свої позиції й визначити, чи знаходяться вони на одній хвилі. Це важливо, оскільки війна стала основним стовпом їхніх відносин,” – зазначив він.
Китай став економічним партнером для Росії в умовах конфлікту, тоді як Київ відкрито стверджує, що Пекін надає Москві підтримку у веденні війни.
Минулого року обсяг двосторонньої торгівлі зріс до понад 240 млрд доларів, що є великим збільшенням у порівнянні з передвторгівельним періодом у 2022 році. Китай став основним покупцем російської нафти та вугілля, поступаючись лише Європі у питанні постачання газу.
Габуюв вважає, що залежність Росії від Китаю залишиться, навіть у разі закінчення бойових дій, і московська сторона прагне зрозуміти, чи може вона розраховувати на підтримку Китаю, якщо США посилять тиск на Росію.
В ході візиту планується обговорення питань поглиблення військового співробітництва між Москвою та Пекіном, що викликає занепокоєння на Заході.
Хоча Китай не надає військову допомогу, американські чиновники повідомляють про постачання Китаєм 70% верстатів та 90% напівпровідників, необхідних для відновлення російської військової машини. У відповідь на це, Китай, за інформацією, отримує чутливі оборонні технології від Росії. Пекін заявляє, що виступає нейтральним посередником у війні, проте з часу вторгнення дві країни зблизилися.
Нещодавно Росія висунула ідею про те, що Китай повинен стати одним з гарантів безпеки України, відновлюючи пропозицію, яка вперше прозвучала під час переговорів у Туреччині на початку 2022 року. Київ, ймовірно, не прийме цю ідею.
Візит Путіна має чималий символічний зміст. Очікується, що він сидітиме поруч із Сі на військовому параді в Пекіні 3 вересня, що стане дзеркальним відображенням святкування Дня Перемоги 9 травня в Москві, коли китайський лідер зайняв почесне місце на червоній площі під час військового параду.
Василь Кашин з Інституту далекосхідних досліджень РАН зазначив, що присутність Кім Чен Ина може допомогти нівелювати напруженість у відносинах між Москвою та Пекіном, викликану останніми подіями.
Вашингтон уважно стежитиме за цим візитом, оскільки адміністрація Трампа намагається реалізувати політику, спрямовану на віддалення Москви від Пекіна й повернення до США. Однак більшість експертів скептично ставляться до такого сценарію.
Лідери зустрічаються в обстановці, коли обидва почуваються впевненими: Китай переглядає торгівельні відносини зі США, в той час як Росія ігнорує погрози Трампа щодо санкцій за відмову зупинити війну та зберігає максималістські вимоги проти України.
Слід зазначити, що адміністрація Трампа не вжила значних заходів для тиску на Сі, щоб спонукати Путіна до припинення бойових дій. Спостерігачі вважають, що хоча Пекін хотів би миру в Україні, він готовий терпіти конфлікт, при цьому зберігаючи стратегічні та економічні зв’язки з Москвою.
“Китай розуміє мізерні шанси на мир і не поспішає з переговорами. Вони бачать, що позиції Росії та України залишаються надто віддаленими. Ніхто не закликає Китай втрутитися – і це зовсім влаштовує Пекін, оскільки він може продовжувати демонструвати дипломатію, не вживаючи суттєвих дій,” – резюмував Габуєв.
