Інститут вивчення війни (ISW) — американський аналітичний центр, заснований у 2007 році.
Консорціум Оборонної інформації (CDI) об’єднує українські аналітичні організації, спрямовані на підтримку національної безпеки та оборони України. Одними зі співзасновників є Сергій Згурець, Валентин Бадрак та Михайло Самусь.
Висновки Інституту вивчення війни
Операція, проведена 1 червня, підтвердила, що Україна вдосконалює свої технології безпілотників для досягнення несподіванки та ефективних атак на російську військову інфраструктуру. Використання напівпричепів СБУ для запуску FPV-дронів на території Росії дало можливість завдати удару навіть глибоко в тил ворога, включаючи перший у війні удар по цілі в Сибіру. Цей підхід дозволяє українським операторам раціонально використовувати ресурси для завдання максимального удару з мінімізації часу на реагування Росії.
Використання безпілотників допоможе Україні обмежити здатність Росії завдавати удари по своїй території. Операція сфокусувалася на літаках, які Росія використовує для запуску крилатих ракет, а також на системах раннього попередження, які допомагають у координуванні повітряних атак. Це змусить Росію змінити розташування своїх систем ППО, щоб охопити ширшу територію та, можливо, створити мобільні групи ППО для швидшої реакції на подібні удари в майбутньому.
Росії буде складно відновити втрачені літаки. Згідно з повідомленнями, один літак А-50 коштує близько 500 мільйонів доларів, а в експлуатації залишилось менше десяти таких літаків. Українські військові експерти стверджують, що деякі стратегічні літаки, які постраждали, вже не виробляються, і через технологічне відставання їх заміна стане складною.
Ілюстрація, Фото: з загальнодоступних джерел
Внутрішні розмови в Росії про недостатню захищеність військових об’єктів продовжують зростати. Російські чиновники, включаючи генерала-лейтенанта Андрія Гурульова, критикують владу за те, що вона не забезпечує охорону стратегічних об’єктів, що призвело до успішних атак України.
Державні ЗМІ Росії порівнюють українські удари з загрозами для ядерної стабільності. Такі висловлювання підкреслюють постійний використання Кремлем ядерної риторики протягом конфлікту, намагаючись запобігти підтримці України з боку Заходу. Деякі російські експерти вважають, що атаки на військові об’єкти можуть виправдати застосування ядерної зброї відповідно до російської ядерної доктрини.
Висновки Консорціуму оборонної інформації
Росія вимушена переглядати свою ядерну стратегію. Знищення стратегічних літаків не лише позначається на воєнному балансі, а й серйозно підриває довгострокові стратегічні ресурси Росії, які залишилися з радянських часів. Вдосконалення російських можливостей буде ускладнене, оскільки нові бомбардувальники не випускалися з 1991 року.
Концепція глибинного удару змінюється. Сучасні операції демонструють, що ефективність безпілотників не лише технічна, але і організаційна; важливими є якості, які становлять загальний стратегічний ефект.
Удар по російських стратегічних літаків, які малоймовірно буде відновити, негативно вплине на імідж Росії як «сильної держави». Як і знищення крейсера “Москва”, руйнування частини російських стратегічних сил свідчить про невідповідність реальних можливостей Росії її заявленому статусу. Це може вплинути на сприйняття Путіна як глобального гравця, особливо в очах США та Китаю.
Високий психологічний вплив атак відчувається як всередині Росії, так і серед її населення. Особливо помітна неспроможність уряду захистити важливі об’єкти, що підриває довіру до влади та підвищує усвідомлення наслідків українських атак.
На завершення, інноваційність українських сил оборони не має меж.
