Путін може залишатися в тіні, тоді як Зеленський активно говорить і коментує ситуацію, що може впливати на міжнародні переговори. Дехто вважає, що якби український президент мовчав, угода вже могла б бути укладена.
Зеленський робить численні заяви, які можуть дратувати американських лідерів, зокрема Трампа. Виникає питання: чи не є ці коментарі перешкодою для досягнення угоди, яку спробував підготувати Трамп? Яким чином висловлювання Зеленського заважають реалізації планів, коли Трамп не вимагає визнання Криму як частини Росії?
Варто зазначити, що Трамп стикається з проблемами в багатьох сферах і шукає винних у своїх невдачах, зокрема звинувачує інших у поганій економічній ситуації. Його наратив завжди включає пошук когось, хто б міг бути відповідальним за проблеми, включаючи агресію Росії.
Кремль пускає в хід свої вимоги, і, мабуть, нові мирні пропозиції прив’язані до умов, якими маніпулює Трамп. Ця стратегія вказує на те, що справжнім викликом є непорозуміння між західними країнами та Росією.
Можливо, справжня причина проблем полягає в тому, що Трамп зробив обіцянку Путіну, впевнений, що вдасться вирішити конфлікт. Проте в реальності це не виконується, оскільки українська сторона не готова прийняти такі умови.
Коли угода зрештою буде досягнута, вона, очевидно, стане компромісом. При цьому набагато краще, щоб незадоволеним був Путін, а не задоволений Трамп. Ситуація ясно демонструє, що Трамп намагається уникнути конфлікту, який може загострити відносини з Росією.
Тож, хто ж стане винним у непередбачених обставинах? Звичайно ж, завжди є хвиля критики на адресу когось іншого, але не безпосередньо на адресу Трампа.
