Конфлікт на Близькому Сході призвів до підвищення цін на енергоносії та добрива, що може негативно вплинути на сільськогосподарський сектор, як свідчать нові дані.
Рослинні олії є біржовими товарами, чия вартість залежить від цін на нафту. Відтак, коли вартість нафти зростає, це спричиняє подорожчання олій, зокрема соєвої та ріпакової, які використовують для виробництва біопального.
Фахівець з аграрних питань Володимир Левковський зазначає, що на світових ринках існує чітка залежність між цінами на нафту і вартістю рослинних олій. Підвищення цін на нафту веде до збільшення витрат на паливо, транспортування та логістику, що безпосередньо відображається на собівартості аграрної продукції. Крім того, ріпакова олія активно використовується в паливному секторі, що також впливає на ціни на рослинні олії, включаючи соняшникову.
Згідно з інформацією експерта, вартість соняшникової олії зросла з 1270 до 1285 доларів за тонну на умовах CPT Чорноморську. Однією з найбільш вагомих причин збільшення цін стало загострення конфлікту на Близькому Сході, що підвищило ціну на нафту та збільшило ризики в логістиці.
На українському ринку ці зміни вже помітні: наприклад, оптова ціна дизельного пального в Ізмаїлі за тиждень піднялася на 25% – з 60 до 80 гривень за літр. Ціни на сировину також зростають: вартість соняшнику за останні дні підвищилася більш ніж на 2%, з 29 300 до 30 000 гривень за тонну в портах Одеси.
Степан Капшук, голова асоціації Укроліяпром, вважає, що ціни на соняшникову олію в Україні не повинні зростати, оскільки її вироблено достатньо.
Збільшення цін на світових ринках може бути вигідним для експортерів, однак ситуація складна. З одного боку, зростання цін може призвести до збільшення доходів від експорту олії та соняшнику. З іншого, витрати на виробництво збільшуються через зростання цін на паливо та логістику. Якість кінцевої ситуації для аграріїв буде залежати від того, наскільки швидко зростуть ціни на продукцію у порівнянні з витратами.
Проблемою також стало подорожчання добрив. Важливо зауважити, що в регіоні Перської затоки знаходяться одні з найбільших у світі заводів із виробництва добрив, а близько третини світового обсягу їх торгівлі проходить через Ормузьку протоку, чий торговий потік ускладнено через війну.
