Джон Маккейн, представник республіканської партії, програв вибори Бараку Обамі в 2008 році, частково через спадкоємність від президента Джорджа Буша-молодшого, який залишав Білий дім з низьким рейтингом на фоні війни в Іраку та фінансової кризи. Операція 2003 року в Іраку була виправдана ствердженнями про наявність в Саддама Хусейна зброї масового ураження, якої насправді не виявили.
Обама пообіцяв зменшити американську військову присутність за кордоном, аби зменшити людські втрати і виділити більше коштів для подолання фінансової кризи. Цю лінію продовжив Дональд Трамп під час свого першого президентства.
Трамп уклав угоду з Талібаном про виведення американських військ із Афганістану, що фактично було втілено під час президентства Джо Байдена. Є думка, що ганебний вихід США з Афганістану забезпечив Путіну впевненість у тому, що США не втрутяться в конфлікт між Росією та Україною, хоча це вже інша тема.
Важливо зазначити, що Трамп отримав другий термін не через забуття про напад його прихильників на Капітолій або невдалу стратегію боротьби з наслідками пандемії, а завдяки вмінню переконати частину виборців, що за їхніми економічними проблемами стоять демократи на чолі з “сонним Джо”.
Трамп обіцяв “зробити Америку знову великою”, що означало акцент на внутрішніх справах. Це передбачало відмову від фінансової допомоги іноземним країнам, скорочення програм USAID, а також відмову від підтримки України у протистоянні Росії. За час президентства Байдена було виділено близько 100 млрд доларів, у той час як за Трампа – лише 800 млн за два роки. Він також оголосив про завершення участі США у війнах, зокрема закінчив вісім бойових кампаній.
Після того, як минулого літа США разом з Ізраїлем здійснили точкові удари по ядерних та військових об’єктах в Ірані, більшість американців це засудила (56 % – проти).
Шість з десяти опитаних висловили побоювання, що ці удари лише посилять іранську загрозу, а не нейтралізують її. Американці пам’ятають уроки терактів 11 вересня 2001 року.
Трамп і Нетаньяху розпочали нову масштабну військову кампанію проти Ірану, що має високий потенціал призвести до загибелі американських військових і непередбачуваних наслідків.
Є спроби раціонального пояснення таких дій Трампа, які свідчать про те, що, попри бажання ізоляції, його виборці прагнуть успіхів. Однак раціональність його рішень потребує ознайомлення з оцінкою фахівців інших галузей, і я проаналізую ризики для його кар’єри.
Більшість американців стали біднішими після його першого року на посаді. Зростання цін і скорочення робочих місць негативно вплинули на виборців, які сподівалися на покращення умов житла, медицини й освіти. Ситуація тільки погіршилася. Електорат Трампа, по суті, стає все більш незадоволеним, а підтримка серед латиноамериканських виборців на фоні міграційних обмежень може також знизитися.
Війна з Іраном є серйозним ризиком для Трампа, і якщо він затягне США у тривалий конфлікт, його шанси на успіх на проміжних виборах можуть значно зменшитися, а це, в свою чергу, може призвести до імпічменту.
Водночас Україні важливо, щоб Іран, як союзник Росії, зазнав максимальних втрат, щоб не підвищувалися ціни на нафту і не була затрачена необхідна зброя.
Отже, можна побажати Трампу та Ізраїлю успіхів у боротьбі з Іраном.